Правила украинского языка
  • Регистрация

Фразеологізми

Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.
Фразеологизм — это свойственное только данному языку устойчивое сочетание слов, значение которого не определяется значением входящих в него слов, взятых по отдельности. Из-за того, что фразеологизм (или же идиому) зачастую невозможно перевести дословно.


Приклади:

Фразеологізм

Значення

аж із горла лізе

дуже багатий

ахіллесова п'ята

слабке, вразливе місце

битися як горлиця

тужити, побиватися, переживати

брати на кпини

глузувати, кепкувати, насміхатись з когось

дай Боже ноги, а чорт колеса

втекти

до живця проймає

дуже хвилює, турбує, дошкуляє

облизати макогона

зазнати невдачі; мовчки зносити образу

прикусити язика

замовкнути

свіжа кров

нове або молоде (якщо мова про людей) поповнення

як після маку

міцно, непробудно, дуже добре


Три типи фразеологізмів:

Фразеологічні зрощення

Фразеологічні єдності

Фразеологічні сполучення

Абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких «немає ніякого зв'язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів»: бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти (на чому), пиши пропало, чорта з два, сон в руку.

Семантична неподільність виникає або підтримується у фразеологічних зрощеннях рядом фактів:

а) наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілих для загалу (збити з пантелику; взяти на цугундер; ускочити в халепу);
б) наявністю граматичних архаїзмів (темна вода во облацех; притча во язицех);
в) втратою у межах фразеологічної одиниці живого синтаксичного зв'язку.

Теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів (не нюхати пороху — не бути ще в боях; прикусити язика — замовкнути; кров з молоком — здоровий та ін.).

У них значення цілого пов'язане з розумінням внутрішнього образного стрижня фрази, потенційного смислу слів. Звуковою формою вони нерідко збігаються з вільними сполученнями слів: намилити голову (кому), взяти за боки (кого).

Для фразеологічних єдностей характерні римовані співзвуччя (всякої тварі по парі, катюзі по заслузі), алітерація (ні ладу ні складу). Сюди належать і каламбури (прокатати на "ороних, сон рябої кобили).

«Тип фраз, створюваних реалізацією зв'язаних значень слів». Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні: «зачепити почуття», «зачепити гордість», «зачепити інтереси».

У них значення слів виокремлюються чіткіше, різкіше, вони аналітичні: зачепити честь (самолюбство, гордість, інтереси), порушити питання (справу, клопотання).

Слово зі зв'язаним значенням допускає синонімічну заміну: глупа ніч — пізня ніч, малиновий дзвін —милозвучний дзвін; поєднується з одним словом (безпросипне п'янство) чи з обмеженим рядом слів (страх, жаль, зло, досада бере при неможливості радість, задоволення, насолода бере). Фразеологічні сполучення практично не мають омонімів.


Нравится

Комментарии:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить