Прислівник

Прислівник — це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки. На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

Наречие — это неизменяемая часть речи, выражающая признак действия, состояния или признак другого признака. В отличие от других самостоятельных частей речи наречие не меняется ни по числам, ни по падежам, не имеет он и признаков рода.

Розряди прислівників за значенням

Означальні прислівники
якісно-означальні	прислівники на *-о, -е* , що виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання *як?* і переважно утворюються від якісних прикметників.	добре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхи
кількісно-означальні	характерізують дію, стан чи ознаку з боку кількостіі міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою?	мало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дуже
способу дії	вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином?	навпочіпки, по-юнацькому, по-нашому
Обставинні прислівники
часу	вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?	віддавна, понині, зранку
місця	означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?	праворуч, вниз, здалека
мети	означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?	навмисне, наперекір, напоказ
причини	вказують на причину дії і відповідають на питання чому? з якої причини? через що?	згарячу, зозла, спересердя

Розряди прислівників за походженням

Прислівники	Опис	Приклади
первинні	До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.	прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди); часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім); причини (тому, чому); способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).
вторинні	До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови.	по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму, дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись