Дієслово — це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває?
Глагол — это часть речи, которая означает действие или состояние предмета и отвечает на вопросы что делать? что сделать? что делается с предметом? в каком состоянии он находится?
Розряди дієслів за значенням
| Розряд | Опис | Приклади |
| перехідні | Перехідні дієслова означають дію, що переходить або спрямована на предмет, що виражений іменником або займенником. | налити води, виконувати вправи, не читати книгу |
| неперехідні | Неперехідні дієслова означають дію, що прямо не переходить на предмет. Такі дієслова не вимагають додатка. | бігти, заплакати, стояти |
| зворотні (як окремий розряд серед неперехідих дієслів) | До неперехідних дієслів належать також всі дієслова з суфіксом -ся (-сь). Ці дієслова виділяються в окремий розряд — зворотні дієслова. | радитися, одягатися, купатися, милуватися, вимитися, боятися |
Морфологічні ознаки дієслова
Вид |
|||
доконаний |
Дієслова доконаного виду означають завершену дію і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? |
заробив, перевів, співають, бажає |
|
недоконаний |
Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що роблю? що буду робити? |
заробляв, переводить, співали, бажала |
|
Час |
|||
минулий |
означає дію, яка колись відбувалася або вже відбулася. |
знаходив, знаходила, знаходили |
|
теперішній |
означає дію, яка відбувається в час мовлення або постійно. |
знаходжу, знаходимо. знаходите |
|
майбутній |
означає дію, яка відбуватиметься у майбутньому. |
знайду, буду знаходити, знаходитиму |
|
Спосіб |
|||
дійсний |
означає дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися. |
працюю, сказали, летить, прийде |
|
умовний |
означає дію бажану або можливу за певних умов. |
ходила б, вживав би, поспішали б |
|
наказовий |
через наказ, прохання, побажання чи пораду закликає до виконання дії. |
напишіть, ходіймо, хай зайде |
|
Рід |
|||
чоловічий |
працював, засліпив би |
||
жіночий |
працювала, засліпила б |
||
середній |
працювало, засліпило б |
||
Число |
|||
однина |
малював, малювала, малювало |
||
множина |
малювали |
||
Особа |
|||
I особа (однина) |
я знаходжу |
я знайду |
я знайшов би |
II особа (однина) |
ти знаходиш |
ти знайдеш |
ти знайшов би (знайшла б, знайшло б) |
III особа (однина) |
він (вона, воно) знаходить |
він (вона, воно) знайде |
він знайшов би, вона знайшла б, воно знайшло б |
I особа (множина) |
ми знаходимо |
ми знайдемо |
ми знайшли б |
II особа (множина) |
ви знаходите |
ви знайдете |
ви знайшли б |
III особа (множина) |
вони знаходять |
вони знайдуть |
вонизнайшли б |
Дієслово утворює форми
| дієвідмінювані | способів: – дійсного: веде (вів, буде вести) – умовного: вів би (вела б, вели б) – наказового: веди (ведіть), хай веде |
| відмінювані | – дієприкметник теперішнього часу: ведучий; минулого часу: ведений |
| незмінювані | – неозначена форма дієслова (інфінітив): вести – дієприслівник: ведучи |
Інфінітив (початкова форма дієслова; неозначена форма) — це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду (хотіти, йти, плакати).
Инфинитив (начальная форма глагола; неопределенная форма) — это форма глагола, которая означает действие, но не выражает способа, времени, лица, числа и рода (хотеть, идти, плакать).
Комментарии:
На сайте
ВКонтакте