Лексика

Лексика (від гр. lexicos – той, що відноситься до слова) — це сукупність слів, які вживаються у мові.

Лексика (от гр. lexicos – то, что относится к слову) — это совокупность слов, которые употребляются в речи.

Лексикологія (від гр. lexis – слово і logos – вчення) — наука, яка вивчає словниковий склад мови - значення слів, їх походження, зв'язок з іншими словами.

Лексикология (от гр. lexis – слово и logos – учение) — наука, которая изучает словарный состав языка - слов, их происхождение, связь с другими словами.

Лексикографія — розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників.

Лексикография — раздел языкознания, который занимается теорией и практикой составления словарей.

Слово — це одна з одиниць мови, яка служить для найменування предметів, властивостей, процесів чи дій. Усі слова за значенням поділяються на дві групи – самостійні та службові.

Слово — это одна из единиц языка, служащая для наименования предметов, свойств, процессов или действий. Все слова по значению делятся на две группы – самостоятельные и служебные.

Самостійні слова — це слова, які обов'язково щось називають (центр, компанія, білий, докласти, купити, обізнаність, сум).

Самостоятельные слова — это слова, которые обязательно что-то называют.

Службові слова не мають самостійного значення, а лише виражають різні відношення між самостійними словами (у виразах ані травички, земля і небо, посеред поля, до нестями службові слова ані, і, посеред, до).

Служебные слова не имеют самостоятельного значения, а лишь выражают различные отношения между самостоятельными словами.

Лексичне значення слова — це його реальний зміст, тобто те, що це слово називає. Наприклад, лексичне значення слова кишка - це свинячі кишки, спеціально підготовлені та оброблені, начинені фаршем з гречаних чи рисових круп, м'яса, цибулі, сала, смальцю, замоченого пшеничного хліба в молоці, свинячої крові та приправ.

Лексическое значение слова — это его реальное содержание, то есть то, что это слово называет.

Граматичне значення слова — це відомості про належність цього слова до тієї чи іншої частини мови, а також про граматичні ознаки цієї частини мови, які змінюють форму слова (рід, число, відмінок, вид, час тощо).

Грамматическое значение слова — это сведения о принадлежности этого слова к той или иной части речи, а также грамматические признаки этой части речи, которые меняют форму слова.

Слова, які означають назви, що співвідносяться з конкретними предметами, властивостями чи діями, належать до слів з конкретним значенням (будинок, посібник; старий, нудний, товстий; шукати, беремо).

Слова, обозначающие названия, соотносятся с конкретными предметами, свойствами или действиями, принадлежат к словам с конкретным значением.

Крім них, в українській мові є ще слова з абстрактним значенням, тобто такі, що не співвідносяться з конкретними властивостями, діями чи предметами (туга, захоплення, втіха, любов, мрія).

Кроме них, в украинском языке есть еще слова с абстрактным значением, то есть такие, которые не соотносятся с конкретными свойствами, действиями или предметами.