Орфографія

Орфографія (гр. orthos – прямий, правильний і grapho – пишу) — це правопис. Орфографія містить кілька розділів, кожен з яких є сукупністю правил, що базуються на певних принципах.

Орфография (гр. orthos – прямой, правильный и grapho – пишу) — это правописание. Орфография содержит несколько разделов, каждый из которых представляет собой совокупность правил, основанных на определенных принципах.

Головний розділ орфографії — це розділ про позначення звуків мови буквами.

Главный раздел орфографии — это раздел об обозначении звуков речи буквами.

Окремий розділ орфографії складають правила написання слів разом, окремо чи через дефіс, що залежить від змісту та поєднання з іншими словами (нарешті ми з вами зустрілися! — на решті теріторії люди також неодноразово стикалися з цим загадковим явищем).

Отдельный раздел орфографии рассматривает правила написания слов слитно, раздельно или через дефис, это зависит от содержания и сочетания с другими словами.

Правопис регламентує вживання великої літери при написанні власних назв (Конотоп, Париж, Всесвіт).

С заглавной буквы всегда пишутся все имена собственные.

Інші розділи орфографії регламентують закономірності переносу частин слів з одного рядка на інший, правопис запозичених слів, правила графічних скорочень слів, особливості вживання апострофа та інші правила передачі усної мови на письмі.

Другие разделы орфографии регламентируют закономерности переноса части слова с одной строки на другую, правописание заимствованных слов, правила сокращения слов, особенности употребления апострофа и другие правила передачи устной речи на письме.