Орфографія (гр. orthos – прямий, правильний і grapho – пишу) — це правопис. Орфографія містить кілька розділів, кожен з яких є сукупністю правил, що базуються на певних принципах.
Орфография (гр. orthos – прямой, правильный и grapho – пишу) — это правописание. Орфография содержит несколько разделов, каждый из которых представляет собой совокупность правил, основанных на определенных принципах.
Головний розділ орфографії — це розділ про позначення звуків мови буквами.
Главный раздел орфографии — это раздел об обозначении звуков речи буквами.
Окремий розділ орфографії складають правила написання слів разом, окремо чи через дефіс, що залежить від змісту та поєднання з іншими словами (нарешті ми з вами зустрілися! — на решті теріторії люди також неодноразово стикалися з цим загадковим явищем).
Отдельный раздел орфографии рассматривает правила написания слов слитно, раздельно или через дефис, это зависит от содержания и сочетания с другими словами.
Правопис регламентує вживання великої літери при написанні власних назв (Конотоп, Париж, Всесвіт).
С заглавной буквы всегда пишутся все имена собственные.
Інші розділи орфографії регламентують закономірності переносу частин слів з одного рядка на інший, правопис запозичених слів, правила графічних скорочень слів, особливості вживання апострофа та інші правила передачі усної мови на письмі.
Другие разделы орфографии регламентируют закономерности переноса части слова с одной строки на другую, правописание заимствованных слов, правила сокращения слов, особенности употребления апострофа и другие правила передачи устной речи на письме.
Українська орфографія
Українська орфографія побудована на фонетичному, морфологічному, історичному (традиційному) та дифиренційному принципах:
Украинская орфография построена на фонетическом, морфологическом, историческом (традиционном) и дифференциальном принципах:
Основні принципи | Приклади |
Фонетичний | |
написання слова точно відображає його вимову | [книга] – книга |
Морфологічний | |
написання відбувається за принципом: та сама частина (корінь, префікс, суфікс, закінчення) в усіх словах пишеться однаково, незалежно від їх звучання | вимовляється [брацтво], пишеться братство, бо брат; [веиселий] – веселий, бо весело; [книз'ц'і] – книжці, бо книжка |
Iсторичний (традиційний) | |
написання слів історично узвичаєно; пояснити його неможливо- треба лише запам'ятати | [йасний] – ясний; [гуни] – гунни |
Диференціюючий | |
при написанні знаходяться значення слів, щоб диференціювати (розрізнити) їх, незіважаючи на однакове звучання | вдень (завидно); в день (в певний день); по-новому (прислівник), по новому мосту (прийменник з прикметником) |
Комментарии: