Синтаксис (від гр. syntaxis – «побудова, порядок») — частина мовознавства, що вивчає форми речень і словосполучень.
Синтаксис (от гр. syntaxis – «составление, порядок») — отдел грамматики, изучающий предложения и способы сочетания слов внутри предложения.
Синтаксичний розбір — розбір, покликаний виробити уміння аналізувати структуру простого, простого ускладненого і складного речення, розкривати характер синтаксичних зв 'язків слів у словосполученні й реченні та синтаксичних відношень, що сприяє розвиткові зв'язного мовлення учнів.
Синтаксический разбор — это разбор синтаксических единиц: словосочетаний и предложений. По количеству грамматических основ предложения делятся на простые и сложные.
Словосполучення
Словосполучення — це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів (червоний ліхтарик, стояти вгорі, дивитися на екран). Словосполучення можуть входити в склад речення, можуть вичленовуватися з нього для спеціального аналізу і поза реченням у мові не існують.
Словосочетание — это два или несколько слов, связанных между собой по смыслу и грамматически. Грамматическая основа (подлежащее + сказуемое) словосочетанием не является.
Словосполучення поділяються на:
| Словосполучення | Приклади |
Лексичні словосполучення існують у мові в готовому вигляді і завжди називають одне і те ж поняття. Лексичні словосполучення називають ще синтаксично нерозкладними словосполученнями. У реченні лексичні словосполучення виконують роль одного члена речення. |
за тридев'ять земель пекти раків (червоніти) Чорне море |
| Синтаксичні (вільні) словосполучення виникають у процесі мовлення при збереженні лексичного значення слів, від яких вони утворюються. | зелений троллейбус працюючий телевізор написати листа |
| Словосполучення | Приклади |
| іменникове | шапка господаря, ручка дверей |
| прикметникове | червоний від сорому, білий від снігу |
| числівникове | два кроки, з десяти ящиків |
| займенникове | хтось з вами, ми не одні |
| дієслівне | знімав на фотоплівку, возив сіно |
| прислівникове | втричі швидше, далеко від своїх |
| Словосполучення | Зв'язок | Приклади |
| Сурядне словосполучення — це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів як граматично рівноправних. | розділовий | то дощ, то сніг; зима або весна |
| єднальний | земля і небо; я і ти; ми і вона | |
| протиставний | не я, а ти; не любов, а сон | |
| Підрядне словосполучення — це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів як граматично нерівноправних: одне з них – головне, інше – залежне. | узгодження (При узгодженні залежне слово граматично уподібнюється до головного) |
білий пес – білого пса – білому псу |
| керування (Це вид підрядного зв'язку, при якому головне слово вимагає від залежного конкретної граматичної форми, яка зберігається при зміні головного слова) |
читаю книжку – читала книжку – читатимемо книжку | |
| прилягання (При приляганні залежним виступає незмінне слово (прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова), яке поєднується з головним тільки за змістом) |
сніданок нашвидку, співати йдучи |
| Словосполучення | Приклади |
| Просте словосполучення утворюється поєднанням двох повнозначних. | новорічна ялинка, малиновий чай. |
| Складне словосполучення утворюється поєднанням трьох і більше повнозначних слів. | відомий вірш про матусю,чудовий осінній день. |
План розбору словосполучення
Приклад
Речення — це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування. Речення — основна одиниця синтаксису.
Предложение — это синтаксическая единица, выражает определенное мнение, имеет интонационную завершенность и служит для общения. Предложение – основная единица синтаксиса.
Речення поділяються на
| Речення | Приклади |
| Просте речення — речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку. | На горі стояло величезне місто. |
| Складне речення — речення, що складається з двох або кількох взаємозв'язаних простих речень, які за допомогою різних синтаксичних засобів об'єднані в одне структурне й інтонаційне ціле. | Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі журавлі. |
| Речення | Приклади |
| Емоційно нейтральні речення — це розповідні, питальні і спонукальні речення зі звичною для них інтонацією. | Цікава книжка. |
| Емоційно забарвлені речення — це ті ж розповідні, питальні і спонукальні речення, але вимовлені з окличною інтонацією. | Яка цікава книжка! |
| Речення | Приклади |
| Розповідні речення містять у собі повідомлення про явища і предмети оточуючої дійсності або відповідь на запитання (ствердження або заперечення). | На горі стояло величезне місто. |
| Спонукальними називаються речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого мовця. Характерною ознакою спонукальних речень є особлива спонукальна інтонація, що супроводжує кожне спонукальне речення. | Повій, буйний вітер! |
| Питальні речення виражають питання або вживаються замість розповідних (риторичне запитання). На письмі в кінці питального речення ставиться знак питання. | Чи доводилось Вам тут бувати? |
Просте речення може бути
| Просте речення | |
| непоширене і поширене | Граматична основа простого речення, як правило, складається з підмета і присудка – головних членів речення (у реченні Я розповідаю підметом є слово я, присудком – розповідаю). Проте у деяких реченнях (односкладних) вона може бути представлена одним головним членом (Світає. Встаю. Йду. Думаю). Речення, в яких є лише граматична основа, називається непоширеними, а ті, в котрих є хоча б один другорядний член речення – поширеними. |
односкладне:
|
Означено-особові речення: Бережи рідну землю! Безособові речення: Смеркалося… Огнем кругом запалало. Неозначено-особові речення: У газетах детально описують події тижня. Узагальнено-особові речення: Шилом моря не нагрієш. Називне речення: Літо. Погода. Краса. |
| неповне | Неповні речення — це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення. А хто ж з українців не любить пісню? |
| ускладнене | До ускладнених речень належать речення з однорідними членами, з відокремленими членами, зі звертанням, зі вставними і вставленими компонентами. |
| з однорідними членами | Члени речення, які виконують ту саму синтаксичну функцію і поєднуються сурядним зв'язком, називаються однорідними. Це рівноправні, незалежні один від одного компоненти. Радість життя, сум, кохання - все це здавалося йому зараз незнайомим |
| з відокремленими членами | Відокремленими називаються другорядні члени речення, які для підсилення їхньої граматичної і смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією, а на письм і- відповідними розділовими знаками. Добре вихований, він не заважав розмові (підрядні). Тут, поруч, буяла весна (уточнюючі). |
| зі звертанням | Звертання - це слово або сполучення слів, що називає тих, до кого звертається розповідач. Звертання виражається кличним відмінком або називним відмінком у значенні кличного і вимовляється з кличною інтонацією: О, мамо, як тут цікаво! |
| зі вставними і вставленими компонентами | Вставними називаються такі слова або сполучення слів, за допопмогою яких виражається ставлення розповідача до висловленої ним думки. На мою думку, так робити не треба. Вставленими називаються такі сполуки слів, які містять у собі додаткові повідомлення, побіжні зауваження до основної думки. А так взгалі жилося й працювалося Іванові Івановичу, ще раз кажемо, непогано. |
Члени речення
| Позначення | Член речення | Приклад |
 |
Підмет — головний граматично незалежний член двоскладного речення, що означає предмет (чи особу), про який говориться у реченні, і відповідає на питання хто? що? | Соловейко заспівав. |
 |
Присудок — головний член двоскладного речення, який характерізує підмет за дією чи ознакою. Присудок відповідає на питання що робить (підмет)? що з ним робиться? який він є? що він таке? хто він такий? | Ніч закінчилася. |
 |
Означення — це другорядний член речення, який вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? скількома? на скількох? | Наче зачарований стояв ліс |
 |
Додаток — це другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. | Вчитель викликав Опанасенка. |
 |
Обставина — другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії, причину, умову дії. | Вчора ми разом малювали. |
План розбору простого речення
Приклад
Просте речення поділяється на:
План розбору складного речення
Приклад
Комментарии:
На сайте
ВКонтакте
Комментарии
Сидіть тихо, не розмовляйте між собою.
Наказ директора.
За полями старе село.
Мені незручно перед вами.
1 Дивують яскравим цвітом налиті сади мабуть не вперше .
2 Автослюсар працював не покладаючи рук.
RSS лента комментариев этой записи