Правила украинского языка

Фразеологізми

Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

Фразеологизм — это свойственное только данному языку устойчивое сочетание слов, значение которого не определяется значением входящих в него слов, взятых по отдельности. Из-за того, что фразеологизм (или же идиому) зачастую невозможно перевести дословно.

Приклади

Фразеологізм Значення
аж із горла лізе дуже багатий
ахіллесова п'ята слабке, вразливе місце
битися як горлиця тужити, побиватися, переживати
брати на кпини глузувати, кепкувати, насміхатись з когось
дай Боже ноги, а чорт колеса втекти
до живця проймає дуже хвилює, турбує, дошкуляє
облизати макогона зазнати невдачі; мовчки зносити образу
прикусити язика замовкнути
свіжа кров нове або молоде (якщо мова про людей) поповнення
як після маку міцно, непробудно, дуже добре

Три типи фразеологізмів

Фразеологічні зрощення Фразеологічні єдності Фразеологічні сполучення

Абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких «немає ніякого зв'язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів»: бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти (на чому), пиши пропало, чорта з два, сон в руку.

Семантична неподільність виникає або підтримується у фразеологічних зрощеннях рядом фактів:

а) наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілих для загалу (збити з пантелику; взяти на цугундер; ускочити в халепу);
б) наявністю граматичних архаїзмів (темна вода во облацех; притча во язицех);
в) втратою у межах фразеологічної одиниці живого синтаксичного зв'язку.

Теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів (не нюхати пороху — не бути ще в боях; прикусити язика — замовкнути; кров з молоком — здоровий та ін.).

У них значення цілого пов'язане з розумінням внутрішнього образного стрижня фрази, потенційного смислу слів. Звуковою формою вони нерідко збігаються з вільними сполученнями слів: намилити голову (кому), взяти за боки (кого).

Для фразеологічних єдностей характерні римовані співзвуччя (всякої тварі по парі, катюзі по заслузі), алітерація (ні ладу ні складу). Сюди належать і каламбури (прокатати на "ороних, сон рябої кобили).

«Тип фраз, створюваних реалізацією зв'язаних значень слів». Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні: «зачепити почуття», «зачепити гордість», «зачепити інтереси».

У них значення слів виокремлюються чіткіше, різкіше, вони аналітичні: зачепити честь (самолюбство, гордість, інтереси), порушити питання (справу, клопотання).

Слово зі зв'язаним значенням допускає синонімічну заміну: глупа ніч — пізня ніч, малиновий дзвін —милозвучний дзвін; поєднується з одним словом (безпросипне п'янство) чи з обмеженим рядом слів (страх, жаль, зло, досада бере при неможливості радість, задоволення, насолода бере). Фразеологічні сполучення практично не мають омонімів.

Нравится

Комментарии:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить